Фізичне виховання у спадщині І. С. Миропольського
В останній декаді ХІХ ст. з’являються перші праці більш теоретичного характеру. До таких можна віднести дослідження відомого українського педагога та громадського діяча І. С. Миропольського, який обґрунтував зміст і засоби фізичного виховання. На його думку, метою фізичного виховання в народній школі є формування всебічно розвиненої особистості в поєднані з розумовим, моральним та естетичним вихованням. Основу фізичного виховання становлять універсальні засоби (гімнастичні й загальні вправи, ігри, змагання), які в сукупності повинні сприяти всебічному розвитку дитини. Важливого значення у концепції фізичного виховання І. С. Миропольський надавав організації навчання. Зокрема, він акцентував увагу на необхідності постійного нагляду вчителя за дітьми під час виконання вправ, щоб у разі перевтоми чи якихось ушкоджень припинити їх виконання або перейти до інших видів вправ.
Щодо вимог до місця проведення занять та їх виховної спрямованості педагог відзначав таке: урок можна проводити і в приміщенні, і на свіжому повітрі; знаряддя для вправ повинні відповідати віковим і фізіологічним особливостям дітей; майданчики для ігор мають бути вирівняні та всипані товстим шаром піску; перед проведенням заняття у залі важливо прибрати весь бруд і провітрити приміщення; під час заняття дітей потрібно залучати до колективної діяльності з метою налагодження міжособистісного спілкування. Саме ігрова діяльність сприяє як фізичному розвитку організму, так і емоційному підйому, психологічному комфорту дітей. Як видно, у педагогічних поглядах ученого значну увагу приділено санітарно-гігієнічним правилам організації фізичного виховання з урахуванням психологічних і фізіологічних особливостей дитини, тобто основам гігієни, психології, фізіології, що становлять теоретичне підґрунтя системи фізичного виховання.

Коментарі
Дописати коментар