Система фізичного виховання у спадщині Василя Сухомлинського

 

Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970 рр.) – видатний український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. З 1948 до 1970 р. – директор Павлиської середньої школи. Кандидат педагогічних наук, член-кореспондент АПН СРСР. Педагогічна концепція В. О. Сухомлинського, високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку. В. О. Сухомлинський у своїй теоретичній та практичній педагогічній роботі приділяв значну увагу проблемам тілесного виховання дітей, їх гармонійному фізичному розвитку.

У практичній роботі педагогічного колективу Павлиської школи, який очолював В. О. Сухомлинський, пропагується ідея єдності виховання й самовиховання в сфері фізичної культури. Вчителі школи забезпечували "здоровий дух у здоровому тілі" завдяки допомозі самих вихованців і їх батьків.

Важливим виховним завданням школи, вважав В. О. Сухомлинський, є приділяти максимум уваги фізичному вихованню дітей. Турбота школи про те, щоб дитина не хворіла, є так само важлива, як і турбота про розумовий і моральний розвиток її вихованців.

На переконання В. О. Сухомлинського, єдність виховання й самовиховання у фізичній культурі починається із самого раннього віку й пов’язана вона з ідеєю народної педагогіки: як тільки навчився тримати ложку в руці й нести її від тарілки до рота, – трудися. Тільки за цієї умови людина може зрозуміти сенс фізичної культури, відчути повноту своїх сил, пізнати залежність здорового духу від здорового тіла, уміти спрямовувати свої духовні сили на зміцнення фізичних сил.

Далі визначено поради В. О. Сухомлинського щодо самовиховання у фізичній культурі:

1. Здоров’я – це повнота духовного життя, радість, ясний розум. Твоє здоров’я – у твоїх руках.

2. Найважливіше джерело здоров’я – навколишня природа – повітря, сонце, вода, літня спека й зимова холоднеча, тінисті гаї й квітучі поля конюшини. Живи й трудися серед природи. Прокидайся рано, встава й до сходу сонця. Влітку сонечко встає дуже рано, але ти повинен вставати ще раніше. Іди в поле, дихай свіжим повітрям, умий руки й обличчя росою – це справжня казкова жива вода. Повітря, насичене ароматом квітучих і достигаючих хлібів, має цілющі властивості. Хто дихає цим повітрям у літню пору, ніколи не хворіє легеневими хворобами.

3. Візьми за правило: щоденно, прокинувшись, відразу ж зроби ранкову гімнастику. Влітку спи надворі – на сіні чи свіжій соломі. Фітонциди, що їх виділяють сіно й свіжа солома, уберігають від захворювання на грип.

4. Змушуй себе кожного ранку робити холодні обтирання. Купайся в ставку якнайдовше – до осінніх заморозків. У зимові дні витирай ноги (до колін) снігом –до відчуття тепла, що розливається від колін до ступні. Не бійся вийти босим на кілька хвилин на сніг – це добре загартування для ніг і для всього організму.

5. Жодного дня без фізичної праці. Праця розпрямляє тіло й душу. У постійній, повсякденній праці криється людське довголіття. Хто трудиться з раннього дитинства до глибокої старості, той до останніх днів свого життя залишається повноцінною людиною, зберігаючи фізичні сили, ясність розуму, багатство сприймань і емоцій.

6. Щодня проходь від трьох (у молодшому віці) до десяти кілометрів. Зроби звичкою ходити серед лісу, на луках, у полі. Якщо тобі йти до школи два-три кілометри і дорога пролягає луками, – це твоє щастя. У літню пору зроби звичкою проходити кілька кілометрів серед квітучих і достигаючих хлібів і трав (особливо серед ланів пшениці, ячменю, вівса, конюшини).

7. Нехай стануть твоїми заповідями простота, невибагливість, стриманість. У дитинстві не їж багато солодощів. Краще зовсім не вживати чистих вуглеводів. Не будь ненажерою, не наїдайся донесхочу. Вставай із-за столу з таким відчуттям, що ти ще не зовсім наївся.

В. О. Сухомлинський надавав пріоритетного значення реалізації принципу природовідповідності у фізичному вихованні, виходячи з його мети, передусім як розвитку біологічних і природних якостей особистості. Реалізація означеного у вихованні ґрунтується на визнанні спорідненості біологічної сутності людини з природою, на вивченні та розвитку природних особливостей учнів.